У новому випуску програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою Тимофій Милованов – Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Святослав Денисенко – експерт-міжнародник, ексспівробітник Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Кругляковський – представник ТПП України в Ірані говорили про американо-іранський конфлікт і його можливі наслідки для України.
- ПОПОВА: Ми збиралися сьогодні говорити виключно про економіку, про ринок землі, про закон "Про працю", але в світі відбуваються такі події, що ми не можемо не привернути увагу до Ірану. І я хотіла б поговорити з вами, як із міністром, Тимофію, по-перше, і до нас іще приєднаються експерти. Що Ви думаєте про те, як ситуація в Ірані зараз вплине на українську економіку, і взагалі на світову економіку?
- МИЛОВАНОВ: Ми подивилися ціни на нафтопродукти, наприклад, і вони за останні два тижні трошечки зросли. Особливо по мазуту, наприклад. Це реакція ринків на, можливо, певну нестабільність, але для України…
- ПОПОВА: Для України високі ціни на нафту – це погано, здається?
- МИЛОВАНОВ: Так, для нас це погано. Тому що це ціни на енергоносії, і наша економіка дуже залежить від енергоносіїв, які ми імпортуємо. Але важливо також є те, що ми багато експортуємо в Іран. У нас позитивне сальдо торгівлі з Іраном, і нестабільний стан може таким чином негативно вплинути на нас.
- ПОПОВА: А санкції проти Ірану не заважають нам?
- МИЛОВАНОВ: Ми не порушуємо санкції.
- ПОПОВА: У нас стосовно цього на лінії Сергій Кругляковський – представник Торгово- промислової палати України в Ірані. Сергію, доброго дня. Ми коли домовлялися з тобою, ще не відбулася ця жахлива трагедія, яка щойно буквально сталася – падіння боїнгу компанії "МАУ". Що ти можеш сказати взагалі? Що зараз відбувається в Ірані? Як це може загрожувати Україні? Які версії відносно того, що відбулося з літаком?
- КРУГЛЯКОВСЬКИЙ: По-перше, я хотів би висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Там було 11 громадян України, інші – це громадяни Ірану. Це людські жертви, це завжди прикро, але хотілося б, скажімо так, відсторонитися від інсинуації, що це може бути якесь попадання ракет чи спрацювання ПВО Ірану.
Ми бачили відео, і на відео чітко видно, що там було загоряння в самому літаку, і потім уже літак упав. Взагалі по Ірану ситуація, звичайно, на піку ескалації зараз, і це такий процес, який ішов досить довго, з 1980 року, ця країна під санкціями. Торгівельні відносини зі Штатами та союзниками Штатів в Ірану досить недобрі. І в останні роки це призвело до навіть таких конфронтаційних моментів за кордоном Ірану, в тих країнах, де Іран має вплив.
Тобто це Ірак, Ліван, Сирія. Сулеймані – це знакова постать, він є не тільки генералом особливих спеціальних військ стражів ісламської революції, але він досить популярний як у самому Ірані, так і закордоном, у тих країнах, які я назвав. І якщо ми побачили в грудні в Ірані досить багато протестів проти уряду, то сьогодні ми бачили, що ці всі люди згуртувалися.
Що стосується економічних наслідків, скажімо так, десь 20% всієї нафти виходить через Ормузьку протоку, приблизно третина скрапленого газу проходить через Ормузьку протоку, яка 30 км завширшки. І всі ці негаразди і потенційні ризики, які там виникають, впливають на той рівень індексів, які ми бачимо сьогодні.
І ми бачимо, що, наприклад, та реакція, яка була з боку Ірану – вони випустили приблизно 30 ракет класу земля-земля по двох об’єктах в Іраку по узгодженню з урядом Іраку. Це приблизно 25 ракет били по американській базі, на якій перебували ці безпілотники та гелікоптери. Як вони кажуть, з тієї самої бази підіймалися безпілотники, і вони йшли Сулеймані. Результативність була, скажімо так, не така висока, як очікував навіть Трамп, що ми побачили з його реакції.
Тобто яким буде розвиток подій – треба побачити. Що стосується України: так, дійсно, Україна є стратегічним партнером для Ірану, що стосується забезпечення гуманітарними товарами. Тобто це сільгосппродукція. У 90% це сільгосппродукція. Наш фактичний торгівельний баланс був більше 1 млрд доларів. Чому я кажу "фактичний", є офіційний, і дуже багато з цієї продукції не йшло напряму до Ірану. Вона йшла через треті країни – ті ж Арабські Емірати і т.д.
Зараз нас як Україну це може стосуватися, бо коли виникають ризики по логістичному шляху до країни покупця – тоді виникають проблеми з судовласниками, є проблеми зі страхуванням вантажу тощо. Звичайно, для України це десь приблизно 1 млрд доларів експорту сільгосппродукції. І треба буде дивитися, як будуть розвиватися події. Але, звичайно, для Ірану ця продукція дуже потрібна.
Сергій Кругляковський
- ПОПОВА: Якщо можна, Сергію, прокоментуйте, що Ви думаєте. Як ці події на Близькому Сході вплинуть на ситуацію в Україні?
- ДЕНИСЕНКО: Ситуацію треба, в першу чергу, правильно масштабувати. Розумієте, вибір мети для атаки, вибір саме генерала Сулеймані означав політичний сигнал з боку США, що вони більше не терпітимуть, або не хочуть, або будуть намагатися обмежувати зростання політичного, економічного і релігійного впливу Ірану в регіоні.
А вплив Ірану останнім часом істотно зріс – йдеться і про Сирію, і про Ірак. І, власне, ми бачимо ухвалення рішення парламентом Іраку про виведення іноземних військ із території країни. Воно ухвалено, зокрема, під тиском або, так би мовити, після консультації з іранським керівництвом.
- ПОПОВА: Вони обстріли американських баз дозволили. Це ще більше, мені здається.
- ДЕНИСЕНКО: Тепер, виходить, Іран виклик прийняв. Багато хто вважав, що будуть якісь, скажімо так, політико-дипломатичні відповіді з боку Ірану, але послідувала пряма військова відповідь, причому з демонстрацією прапора. Тобто власне з території Ірану були запущені ракети по американських військових базах.
Звідси, в загальному, може бути два варіанти розвитку подій. М'який, який передбачає, що нинішній рівень ескалації не буде рости. Для цього буде потрібно міжнародне посередництво, найімовірніше, повинні включитися інші держави, які гарантують, що не буде зростати військова напруга. І жорсткий варіант, який передбачає, що послідує масова відповідь Сполучених Штатів на обстріли військових баз.
Святослав Денисенко
Зрештою, треба ж розуміти, що Баб-ель-Мандебська протока – це основна артерія, яка пов'язує Середземне море та Індійський океан. Тобто Суецький канал - Червоне море - Баб-ель-Мандебська протока. Там ідуть основні торговельні потоки між Європою і Південно-Східною Азією, і нафта в основному йде в Південно-Східну Азію. Там може виникнути дуже серйозний дефіцит нафти. Звичайно, це буде відбиватися на котируваннях, і на реакції бірж. Тому будемо сподіватися на те, що ескалація не вийде за існуючі межі.
Джерело та відео за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/abroad/poslidue-masova-vidpovid-chim-zakinchitsya-mozhliva-vijna-ssha-i-iranu.htm