У новому випуску програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою на ObozTV Дмитро Кулеба – віце-прем'єр-міністр України, Сергій Томіленко – Глава Національної спілки журналістів України, Олексій Гончаренко нардеп партії "Європейська Солідарність" говорили про діалог Україна-НАТО та боротьбі з фейками.
- ПОПОВА: Доброго дня, в ефірі новий випуск програми "Євроінтегратори". Мій гість сьогодні Дмитро Кулеба – віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Доброго дня, Дмитро. Дмитро, а хто тебе запросив на цю посаду – віце-прем’єра?
- КУЛЕБА: Майбутній прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
- ПОПОВА: Ти працював при попередній владі послом при Раді Європи. Скажи, чи є якась різниця в міжнародній політиці, як ти вважаєш? В євроатлантичній і євроінтеграційній політиці.
- КУЛЕБА: Принципово жодних змін немає. Ми залишаємося на тому ж курсі, на який країна стала у 2014 році – це курс на членство в Європейському Союзі і НАТО. Це курс, який закріплений в Конституції України.
- ПОПОВА: Стратегія залишилася? Робота ж помінялася трохи. А скільки, до речі, зараз у вас працює людей штаті в цьому офісі віце-прем'єра?
- КУЛЕБА: У нас дуже розвинена інфраструктура європейської і євроатлантичної інтеграції. Тому є мій приватний апарат – там працює 10 людей, є урядовий офіс європейської та євроатлантичної інтеграції в структурі Кабінету Міністрів – там, по-моєму, 50 з чимось штатних посад.
А також у кожному міністерстві є заступник Міністра з європейської інтеграції і відповідний підрозділ, який координує цей напрям. Відповідно, там, де Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ – там це стосується більше євроатлантичної інтеграції. Тому в нас така розгалужена мережа євроінтеграторів.
- ПОПОВА: Скажи, які були результати останнього засідання Комісії Україна-НАТО?
- КУЛЕБА: Ми обговорили результати виконання Річної національної програми за 2019 рік. Загалом НАТО надзвичайно позитивно відзначила роботу і української влади до вересня, тобто до літа, коли змінився президент, і особливо починаючи з вересня, коли з'явився новий парламент, новий уряд, і за чотири місяці було досягнуто важливих результатів.
Були зроблені критичні зауваження, де треба пришвидшитись, скорегувати – ми все це обговорили. І також порушили питання Річної національної програми на цей рік, яким чином відбуватиметься євроатлантична інтеграція.
Поділитися
зображенням
"Євроінтегратори"
- ПОПОВА: Хотіла запитати, як ти можеш це пояснити: я декільком партіям пропонувала опонувати тобі по Skype чи телефоном. І як мінімум дві партії відмовилися. Навіть в опозиційній партії, скажімо так. З чим це може бути пов’язано?
- КУЛЕБА: Я думаю, це пов'язано з тим, що в нас є взаємоввічливий діалог з усіма силами в парламенті. І я завжди виходжу з того і наголошую на цьому, що європейська інтеграція має об'єднувати абсолютно всі політичні сили в країні і стояти над будь-якою політичною сваркою чи політичною розбіжністю. Щодо євроатлантичної інтеграції є нюанси, але, в принципі, я прагнув досягнути такого ж результату.
- ПОПОВА: Але одна партія погодилися. Як мінімум один депутат цієї партії, він зараз долучиться до нашої бесіди. Це Олексій Гончаренко – партія "Європейська Солідарність". Якщо можна, скажи, як ти думаєш, наскільки зараз ефективно впроваджуються реформи з євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції?
- ГОНЧАРЕНКО: Я з великою повагою ставлюсь до пана Дмитра і опонувати йому особисто я не хочу. Я думаю, що ми з ним в питанні європейської, євроатлантичної інтеграції є абсолютно союзниками. Але, якщо ми кажемо в цілому про курс нашої влади, то, незважаючи на ті заяви, які вона робить, на жаль, на мою думку, реальні справи трішки інші. Наприклад, я думаю, що пан Дмитро добре знає ситуацію – наприклад, в Раді Європи мені не зрозуміла та стратегія, яку останнім часом ми вибудовували.
Спочатку Україна не поїхала на жовтневу сесію. Причому навіть сформували делегацію нову, тим самим забравши повноваження в старої, але не направили її. Ми в результаті втратили можливість представляти там державу, втратили позиції в деяких важливих комітетах, втратили доповіді та інші речі. При тому не сформувавши реально коаліцію, яка би нас підтримувала, як ми це робили влітку, до речі, разом з паном Кулебою, який в той момент там був послом України в Страсбурзі. А врешті-решт ми їдемо тепер в січні в гірших умовах. Те саме у Верховній Раді.
Подивіться, наприклад, судова реформа, щодо якої є пряма критика з боку європейських партнерів. Ніхто нічого не чекав, поспіхом проламували рішення, для того, щоб зменшити кількість суддів Верховного Суду з 200 до 100, залишивши там лояльних до себе, через незрозумілий механізм відбору і т.д. Але ці заклинання – вони продовжуються.
"Євроінтегратори"
- ПОПОВА: Дякую, Олексію. Дмитро, ти хочеш відповісти?
- КУЛЕБА: Я думаю, той діалог, який зараз відбувається – абсолютно нормальний, тому що є в нас в країні демократія, є влада, у якої є певне бачення, є опозиція. Але все ж таки, як і Олексій сказав, як і я сказав Вам, відповідаючи на запитання, – головне, що євроінтеграція об'єднує нас усіх. Це те питання, де ми змагаємося за те, хто буде більш ефективним – влада чи опозиція, а не сваримося і з’ясовуємо стосунки. Це для мене найважливіше.
- ПОПОВА: А ти вважаєш, ця ситуація з Радою Європи була ефективна?
- КУЛЕБА: Це окрема історія. Тут є багато нюансів. Те, що делегація зараз повертається до Парламентської Асамблеї, я вважаю, що це правильний крок. Тому що, якби ми зараз не повернулися, то тоді постало б власне питання, наскільки довго ми готові не повертатися.
Так ми ввійшли в новий рік, змінилося керівництво Асамблеї, яке було причетне безпосередньо до повернення росіян – власне люди, руками яких росіян повертали в ПАРЄ. Тобто тепер можна розпочати певною мірою з чистого аркуша, і делегація повертається до роботи.
- ПОПОВА: Слухай, Олексію, вибач, а хіба це ще не при президентстві Петра Порошенка і попередньому парламенті відбувся цей демарш України з ПАРЄ?
- ГОНЧАРЕНКО: Це було в червні місяці. Але це минула делегація, там є різниця. Справа в тому, що, коли в червні місяці росіян повернули в ПАРЄ без виконання санкцій, тобто просто повернули, то зрозуміло було, що це неприйнятна історія. І Україні вдалося тоді зібрати певну коаліцію, яка складалася з Литви, Латвії, Естонії, Грузії, частково Польщі, Швеції, Великобританії – країн, які сказали, що "в такому випадку ми в цій конкретній сесії ПАРЄ далі брати участі не будемо".
І цей демарш був спільним І дійсно значущим. Якщо б ми і надалі змогли тримати таку велику коаліцію, хай навіть меншу, але щоб це були не 1-2 країни, які би казали, що ми далі не хочемо працювати в таких умовах – то це була б одна історія, і тоді б ми змушували їх дуже сильно нервувати і, можливо, йти якось назустріч.
Та коли в кінці вересня, навіть в середині вересня стало зрозумілим, що ми будемо одні, що інші країни їдуть на сесію, беруть участь і так далі – то далі вже це рішення не направляти склад нової делегації було дуже дивним і, на мою думку, неправильним. Я тоді, де міг, про це всюди казав, спочатку на непублічному рівні, потім на публічному, але, на жаль, це рішення ніхто не змінив. Україна втратила, ми просто обнулили свою делегацію. З вересня і до фактично сьогоднішнього моменту в нас немає делегації, вона в нас з'явиться в понеділок, коли прийме повноваження під час початку січневої сесії.
Це, на мою думку, було великою помилкою. Я це привів просто як приклад непослідовної політики, яка проводилась. І вона як непослідовна, так і безрезультатна. Тепер ми повертаємось. Дійсно, добре, що ми повертаємось. Немає сенсу одній країні щось просто бойкотувати. Тоді ніхто на нас звертати великої уваги це буде, і це буде просто втрата.
- ПОПОВА: Дякую, Олексію, що долучився до нашої програми.
- ГОНЧАРЕНКО: Я дякую вам.
- ПОПОВА: Це був Олексій Гончаренко, партія "Європейська Солідарність". Скажи, а хто взагалі розробляє зараз цю стратегію міжнародних відносин? Хто приймає рішення – виходити з ПАРЄ, повертатися в ПАРЄ?
- КУЛЕБА: Це залежить від питання.
- ПОПОВА: Мені здається, що це не зовсім твоє питання?
- КУЛЕБА: Це моє колишнє питання, коли я був послом. До мене іноді звертаються за порадою, з огляду на мій досвід в Раді Європи. Але, дійсно, Рада Європи як організація окремо від Європейського Союзу, не належить безпосередньо до сфери моєї відповідальності. Кожне міжнародне рішення має свої нюанси. По ПАРЄ, наприклад, – там ключова позиція парламенту.
- ПОПОВА: Слухай, мені здається, що, в принципі, рішення про те, що Росію буде повернено в ПАРЄ, приймалося ще за часів Петра Олексійовича Порошенка.
- КУЛЕБА: Прагнення, бажання повернути Росію в ПАРЄ виникло одразу після того, як її звідти вигнали. І ми просто всі ці роки відбивали ці спроби.
- ПОПОВА: Але рішення було прийнято на початку минулого року, мені здається?
- КУЛЕБА: Рішення було ухвалено, як я сказав, ще декілька років тому. Але вони не могли його імплементувати, тому що ми спільними діями дипломатії урядової і дипломатії парламентської це рішення блокували. Але зрештою ми не втримали цей тиск, тому що він став безпрецедентно великим.
- ПОПОВА: Фінансовий перш за все, наскільки я пам’ятаю.
- КУЛЕБА: Фінансовий. Включилися дві найбільш потужні країни…
Тетяна Попова
- ПОПОВА: Німеччина та Франція.
- КУЛЕБА: Так. І все стало набагато складніше. Але так співпало просто за розвитком календаря, що сесія червнева вже відбувалася після виборів президента України. Хоча безумовно 99% всіх подій відбулися за президентства Петра Олексійовича Порошенка. Це просто такий збіг обставин.
- ПОПОВА: І демарш, в принципі, тоді був зроблений?
- КУЛЕБА: Тоді вони вийшли із зали. Тобто вони зібралися в групу і організовано залишили залу засідань. В цьому був демарш.
- ПОПОВА: Давай повернемося все-таки до твоїх безпосередніх сьогоднішніх обов’язків. Про НАТО поговоримо. Що нам може дати отримання від НАТО статусу партнера розширених можливостей?
- КУЛЕБА: Це надзвичайно важлива програма Альянсу, яка передбачає декілька напрямів, які особливо для нас цікаві. Це участь в навчаннях, які відкриті тільки для держав-членів і учасників цієї програми. Є певні навчання, які тільки для них відбуваються. Це поглиблений обмін розвідувальними даними, це те, чого ми прагнемо, тому що розвідка – це найбільш така чутлива сфера, і, якщо ти поглиблюєш взаємодію в цій сфері – відкривається більше дверей. Це значить, що тобі довіряють, і ти можеш відкривати нові двері. Це такий індикатор довіри.
- ПОПОВА: Просто їх можливості по супутниковому спостереженню – безпрецедентні.
- КУЛЕБА: Я скажу більше. Я думаю, якби ми були учасниками цієї програми на момент тієї трагедії, яка сталася в Ірані з українським літаком, коли він був збитий, то обмін розвідданими з Україною відбувся б набагато швидше. І ми набагато швидше змогли б отримати необхідний масив даних.
- ПОПОВА: А що відбувається з цим Планом дій відносно членства України в НАТО? Рада прийняла новий План дій, ти казав про те, що старий продовжує діяти, який прийнятий ще 2008 року.
- КУЛЕБА: Там історія така. В 2008 році Україна звернулася до НАТО з проханням надати їй План дій щодо членства. У відповідь НАТО не надало нам План дій щодо членства. Замість цього надало Річну національну програму, яку ми лише обговорювали, але сказала при цьому, що Україна обов’язково буде членом НАТО, але час ПДЧ ще не настав.
З тих пір Україна виконує цю Річну національну програму. На певному етапі з'явилася ідея в українському політикумі, що давайте подамо повторну заявку на План дій щодо членства. Але юридично і політично це помилковий крок. Тому ці політичні дискусії згасли, і Верховна Рада ухвалила заяву, в якій зокрема наголосила, що вона закликає НАТО відреагувати на заявку 2008 року і таки надати Україні План дій щодо членства. У нас були дуже палкі дискусії, але зрештою все сталося нормально.
Дмитро Кулеба
- ПОПОВА: Але мені здається, що там же є пункт в статуті НАТО, який не дозволяє приймати країни, в яких є конфлікт за їх територію?
- КУЛЕБА: Такого пункту в статуті немає, але, безумовно, якщо йдеться про військово-політичний блок, на політичному рівні безпекова ситуація в країні і довкола неї, безумовно, має значення. Втім, ми розуміємо, що членство в НАТО – це процес, який займе певний час, і в нас є достатньо часу для того, щоб врегулювати всі конфлікти.
- ПОПОВА: Я просто чула, що ти віриш в те, що ми скоріше вступимо в НАТО, ніж в ЄС.
- КУЛЕБА: Безумовно. Я все ще вважаю, що так і буде.
- ПОПОВА: Тобто ти думаєш, що ЄС – настільки далека перспектива?
- КУЛЕБА: Справа в тому, що я навіть не виключаю ситуації, за якої ми максимально здійснимо всі реформи, запровадимо європейське законодавство, наближимося максимально до членства, потім обговоримо умови безпосереднього членства з Європейським Союзом…
- ПОПОВА: І вони нам не сподобаються?
- КУЛЕБА: І якщо вони нам не сподобаються, ми – український народ – можемо обрати модель Норвегії, наприклад, яка максимально скрізь інтегрована, але формальним членом не є.
- ПОПОВА: Але вона є членом НАТО, і в них є нафта.
- КУЛЕБА: Ми ж про ЄС зараз говоримо.
- ПОПОВА: Я розумію, вони ж все одно є членами великого, як мінімум, безпекового альянсу.
- КУЛЕБА: По НАТО, я вважаю, що ситуація інша. Ми ж про ЄС говоримо. Я вважаю, що Україна має бути членом Альянсу. І там немає такої ситуації, коли умови вступу можуть нас не задовольнити. Але ще раз, це питання стратегії. Зараз головне завдання – йти до членства. І це не має ставитися в жодному разі під сумнів. Дійсно, я і особисто, і на цій посаді не можу не вважати, що Україна не має йти кудись в іншому напрямі, окрім як до членства в Європейському Союзі і НАТО.
- ПОПОВА: Відносно НАТО, знов-таки, ти думаєш, що Угорщина припинить всі блокування?
- КУЛЕБА: Якщо ми з ними домовимося. Зараз докладається багато зусиль з нашого боку, щоб домовитися з ними, і вони теж почали говорити і робити певні речі, які наповнюють мене обережним оптимізмом.
- ПОПОВА: Ми будемо міняти цей законопроект про освіту?
- КУЛЕБА: Ні. Верховна Рада минулого тижня ухвалила Закон України про середню освіту, яким ми виконали усі рекомендації Венеціанської комісії, надані у відповідь на Закон про загальну освіту. І саме той закон, саме ці висновки Венеціанської комісії стали основою для блокування Угорщиною проведення засідань комісії Україна-НАТО. Ми вважаємо, що ми ці висновки виконали. У Угорщини там є декілька інших претензій додаткових, але, на нашу думку, та причина, яка стала підставою для ухвалення Угорщиною рішення про блокування засідань в НАТО, усунена.
- ПОПОВА: А як взагалі, на твою думку, зараз із виконанням Угоди про асоціацію? Я знаю, що запроваджена система "Пульс угоди". Я пам'ятаю, що, коли я була заступником з питань євроінтеграції, нам надавали папки, рекомендації по законодавству, що саме ми маємо адаптувати до Європейського законодавства.
І я пам'ятаю, що, як мінімум, з точки зору ЗМІ, частина не була виконана – по політичній рекламі мали змінити, ще декілька аспектів… Той же закон про медіа, який тільки зараз був поданий в Раду і розглядається.
- КУЛЕБА: Власне, телеглядачі можуть прямо зараз побачити ці цифри, де в якій сфері в нас який стан виконання. Є сфери, де в нас дуже великий прогрес, і ми там на 80% і трохи вище виконали. Є, де ми відстаємо серйозно. Робота налаштована зараз так само.
Тобто заступники міністрів з європейської інтеграції знають, що вони мають зробити протягом року. Якраз зараз, протягом січня я зустрічаюся з кожним заступником міністра, де ми встановлюємо KPI, за яким ми будемо звіряти їхню ефективність роботи станом на грудень, і буде вестися планова робота. Це ж не те, що один раз клацнули – й зробили. Це планова системна робота, і є механізми, в рамках яких ми працюємо.
- ПОПОВА: Ти написав книгу "Війна за реальність" про світ фейків, як перемагати. Будеш ще писати? Чому саме на таку тему написав?
- КУЛЕБА: Тому що я до цього багато років займався саме комунікаціями. В мене дві професії – дипломатія і комунікації. І це таке підсумовування мого досвіду. Мені здається, що бракує книги, яка б не підготовленій людині зрозумілою мовою пояснювала те, що відбувається довкола неї, те, що намагаються з нею зробити, використовуючи інформаційні інструменти і механіку комунікацій. І головне – як цьому протидіяти. Був час, було натхнення – і я написав таку книжку.
"Євроінтегратори"
- ПОПОВА: Але, бачиш, в тебе такий метод боротьби з фейками – пояснювання. А от міністр культури сьогоднішній вчора надав текст законопроекту по протидії дезінформації. Як ти вважаєш, чи не вплине цей законопроект? Нагадаю нашим глядачам, що там мова йде про посадки для організованих злочинних угруповань журналістів, я так розумію – редакцій, до 7 років. Як ти вважаєш, як на це відреагує Європейський Союз, Рада Європи, ОБСЄ?
- КУЛЕБА: Як посол при Раді Європи, яким я був до серпня цього року, я був дуже глибоко в темі того, яким чином різні країни рефлексують над темою боротьби з дезінформацією. І в жодній країні – у Франції чи в Німеччині, де ухвалювалося законодавство у цій сфері, ці закони не проходили спокійно і гладко.
- ПОПОВА: При цьому у Франції цей законопроект вже прийнятий. Він вже рік вже, мені здається, працює. Але там немає посадок для журналістів.
- КУЛЕБА: Яким би не був цей закон, він все одно викличе проблеми і дискусії. Тому що, коли ти намагаєшся врегулювати питання дезінформації, йдеться про такі речі, де дуже багато стейкхолдерів починають нервувати – чи не обмежать свободу слова, чи не дозволить це державі втручатися в особисті дані і т.п.? Тому запевняю вас, що, яким би не був зміст закону, все одно вам буде, про що поговорити, подискутувати з цього приводу.
- ПОПОВА: Ти можеш зараз швидко по Skype поговорити з одним із стейкхолдерів. Це Сергій Томіленко – Голова Національної спілки журналістів України, член Європейської спілки журналістів. Сергію, що ти можеш сказати про цей законопроект?
- ТОМІЛЕНКО: Доброго дня, колеги. Ми засуджуємо запровадження кримінальної відповідальності від гігантських штрафів до ув’язнень від 2 до 7 років. І, відповідно, певне запровадження урядової посади, урядової уповноваженої з інформації, який має широкі права до блокування онлайн медіа, telegram-каналів і будь-якої інформації за спрощеною судовою системою.
Це теж дуже резонансні новації, які, в першу чергу ми закликаємо не приймати в експрес-режимі і дійсно проводити дискусії. Але те, що я особисто Міністру культури говорив на презентації, яку він намагався проводити в форматі дискусії, і насправді це було в форматі домінування урядової позиції, і те, що ми не бачимо поки що в цьому законопроекті – важелів і системи уваги боротьби з російською дезінформацією і з російськими гібридними вкидами, які дійсно є очевидні.
А сьогодні дійсно Україна є жертвою агресії Росії, але поки що ми бачимо, що увага урядовців іде до не таких українських журналістів.
- ПОПОВА: Сергію, а ти вже отримав якусь реакцію Європейського Союзу журналістів, Арлема Дезіра з ОБСЄ, від Ради Європи, від міжнародних організацій?
- ТОМІЛЕНКО: Власне, сьогодні ми уже звернулись, поінформували Брюссель, Європейську федерацію журналістів із тезами відповідно із тим, що держава хоче створити певну альтернативну спілку журналістів. Ми в контакті з офісом пана Арлема Дезіра, і цей офіс дуже стривожений, вони так само чекають наших висновків. Так само й інші міжнародні організації – “Freedom House”.
Тобто, на сьогодні, звичайно, що влада презентує – що це вони знаходяться на передовій боротьби з російською пропагандою. Але, якби такий аргумент використовувала команда Петра Порошенка, то, відповідно, вона б висвячувала будь-які свої ініціативи в минулі роки. Цього ми не спостерігали 1,5 роки тому, 2 роки тому, то цього ми не хочемо і зараз, щоб просто лише один рядок проросійського агресора виправдовував будь-що, що написано в таких законопроектах.
Наші міжнародні партнери загалом стривожені експрес-режимом щодо прийняття двох медійних законодавств в законодавчій ініціативі. І зараз ми з ними знаходимось дійсно в діалозі і закликаємо їх робити висновки на українські ініціативи.
- ПОПОВА: Дмитро, хочеш відповісти Сергію?
- КУЛЕБА: Я вважаю, що тут дуже важлива відкритість до діалогу. Наскільки мені відомо, міністр Бородянський відкритий до такого діалогу. Я чув з позиції пана Томіленка, що він відкритий до цього діалогу.
- ПОПОВА: Ні, він не відкритий до діалогу, чесно тобі скажу.
- КУЛЕБА: Наскільки мені відомо, там планується якась зустріч для обговорення.
- ПОПОВА: Звісно, він буде зустрічатися з усіма стейкхолдерами чи його представники, і з Радою з питань свободи слова при президенті. Я також є членом, як і Сергій. І Сергій був присутній на цій зустрічі. Вони не сказали, що все-таки в законопроекті будуть посадки для журналістів. І коли ми на наступний день побачили, що вони все-таки в презентації є, і вчора ввечері ми побачили, що вони є в законопроекті, ми були дуже здивовані. Тому що це дуже далеко від тих законів, які важко приймалися в Європейському Союзі, як той же французький законопроект.
- КУЛЕБА: Це не моя сфера відповідальності. Ви маєте говорити, мати діалоги, що у вас є інструмент Ради при президентові, у вас є професійне середовище, у вас є міністерство. Треба розмовляти, і це і є європейський шлях – розмова зі стейкхолдерами. Наскільки я знаю, буде розмова зі стейкхолдерами. Супер. Якщо на той момент буде позиція тих інституцій, які згадав ваш колега, хай ця позиція також буде там озвучена. Це і є діалог, в результаті якого потрібно прийти до збалансованого рішення.
- ПОПОВА: До речі, Дмитро, ти ж голосуєш на засіданні уряду?
- КУЛЕБА: Безумовно.
- ПОПОВА: Ти проголосуєш за законопроект, якщо будуть посадки для журналістів?
- КУЛЕБА: Я хочу побачити текст.
- ПОПОВА: Так він є на сайті.
- КУЛЕБА: Я його ще не бачив. Я побачу текст, я вивчу його, а тоді буду ухвалювати своє рішення щодо того, чи підтримувати остаточний текст, який буде, очевидно, погоджений з результатами всіх цих раундів, консультацій, чи не підтримувати. Але я знаю достеменно одне, і Ви це знаєте, і пан Сергій це знає – що боротися з дезінформацією потрібно. Все, про що потрібно домовитися, це про те, як з нею боротися.
- ПОПОВА: Сергію, дякую тобі, що ти долучився до нашої програми. Це був Сергій Томіленко – Голова Національної спілки журналістів України. Дмитро, останнє питання – квоти. Що ти робиш зараз? Тому що багато представників міністерств різних приходили до мене у студію і плакалися відносно квот на українську продукцію в ЄС. Це, в принципі, питання твоєї компетенції. Що ти робиш для того, щоб збільшувати квоти?
- КУЛЕБА: У 2019 році Україна використала 32 із 40 квот на експорт до Європейського Союзу. У 2016 році, коли почала повноцінно діяти Угода, ми використали лише 26 квот. Тобто у нас із 26 до 32 зросло з 2016 по 2019 рік. Це означає що? Що експортер зміцнився, експортер навчився торгувати з Європейським Союзом, і експортер хоче кращих можливостей для цього.
- ПОПОВА: Я знаю, що по деяким видам продукції ми вибираємо квоти за перший місяць.
- КУЛЕБА: Я більше скажу. В 2020 році квота на безмитний експорт меду до Європейського Союзу була вичерпана вже станом на 10 січня цього року. Але я хочу наголосити на одній деталі, дуже важливій – вичерпана квота на безмитний експорт. І надалі український мед може експортуватися до Європейського Союзу, але вже з оплатою певного мита. І наше завдання зараз полягає в тому, щоб розширювати ті квоти, які ми швидко вичерпуємо. Ми над цим працюємо з Європейським Союзом, у нас є дуже гарний робочий діалог, вони теж все бачать, бачать цифри і можливості.
- ПОПОВА: Вони захищають свій ринок.
- КУЛЕБА: І це саме те, що я хотів сказати, що Європейський Союз не є благодійною організацією. І тому у нас будуть перемовини, де вони нам підуть на поступки, ми їм підемо на поступки, але зрештою ми створимо баланс, який дозволить торгівлі розвиватися і українським виробникам ще більше експортувати до Європейського Союзу, заробляючи гроші на цьому.
Повне інтерв'ю - http://bit.ly/2wU4dzl