Інформаційний фронт та вибори

Блог Тетяни Попової - експерта зі стратегічних комунікацій ГО "Інформаційна безпека"

У більшості українських політичних гравців відсутні ілюзії відносно планів кремлівського керівництва щодо втручання у наші вибори 2019 року. Для деяких кандидатів на посаду президента цей чинник є довгоочікуваним бонусом. Для інших кандидатів (сподіваюсь, що таких переважна більшість) – привід замислитися, спробувати спрогнозувати варіанти розвитку подій та протидіяти ним. Відповідно, протидія зовнішньому втручанню постає досить складним завданням для держави.

Політики, експертне середовище, спецслужби, структури громадянського суспільства, зарубіжні партнери вже неодноразово порушували тему російського втручання в минулі та майбутні українські вибори. Перед очима вперто стоять численні приклади аналогічних «проектів» Росії в західних країнах протягом кількох попередніх років. До речі, в багатьох випадках цілком успішних. Тому цілком обґрунтовано український президент доручив на одному з найближчих засідань РНБО України розглянути зазначене питання. Апарат РНБО вже розпочав роботу і на сьогодні триває підготовка аналітичних матеріалів, формування пропозицій, включаючи внесення змін в нормативно-правову базу держави. Але слід розуміти, що український політикум і суспільство в даному контексті хвилюють не тільки російські загрози. В певній мірі занепокоєння викликає можливість використання чинника протидії зовнішньому втручанню в інтересах виборчої кампанії того чи іншого кандидата. Тому постає непросте завдання пошуку компромісу між необхідністю захистити себе від кремлівського впливу та одночасно забезпечити дотримання всіх норм та стандартів цивілізованого проведення виборів. Завдання не є простим і його вирішення передбачає щонайменше пошук нестандартних рішень.

Чого слід очікувати?

Задум російського керівництва очевидний - президентські та парламентські вибори в Україні в 2019 році є унікальною можливістю досягти своїх цілей щодо України в несиловому форматі. Найбільш вірогідна реалізація ними двох основних напрямів зосередження зусиль – це підтримка та приведення до влади в Україні проросійських політичних сил (розглядається підтримка одночасно кількох кандидатів на пост президента та низки політичних сил), а також робота «на пониження» проти політичних сил та кандидатів, прихід до влади в Україні яких є небажаним для РФ.

Ми прогнозуємо з боку російської сторони діяльність не по зриву виборів як процесу, а досягнення прийнятних результатів голосувань. Буде спроба уникнення відкритого втручання у процес виборів (як досвід від реакції світового співтовариства на факти впливу РФ на вибори у низці країн). Натомість будуть використані і вже використовуються внутрішні чинники політичної системи України, боротьба політичних сил і загальна суспільно-політична ситуація в нашій державі. Одночасно буде прихована політична, інформаційно-пропагандистська та ресурсна підтримки провідних проросійських та показово «нейтральних» політичних сил України, «правильних» ЗМІ, інтернет-спільноти, агентів впливу тощо. Низка структур громадянського суспільства, окремі громадські діячі, ЗМІ будуть використані «по темному» через приховане управління їх діями у сприятливому для себе напрямі. Основним «полем бою» стане інформаційний простір, включаючи кібер складову. Допоміжним чинником буде продовження збройної агресії проти України для відвернення уваги української влади та суспільства від виборів та дискредитації вищого воєнно-політичного керівництва України, патріотичних сил тощо.

Кращі практики

Про іноземний досвід урядів та державних установ щодо протидії російському втручанню у виборчі процеси написано багато. Але для нас набагато більший інтерес представляють зусилля громадянського суспільства, які суттєво доповнюють можливості держави. Є також досвід від низки ініціатив та проектів приватного бізнесу. Зокрема, компанії, які керують соціальними мережами започаткували проекти щодо посиленню протидії незаконній політичній рекламі, захисту cвоїх користувачів, зменшення можливостей для маніпуляцій ними та поширенню “фейків” тощо. Або інший приклад – нещодавно ЗМІ повідомляли, що компанія “Microsoft” на підставі судового рішення отримала право прихованого контролю за спеціалізованими інтернет-доменами, створеними хакерськими угрупованнями і замаскованими під офіційні інтернет-ресурси. На сьогодні цей проект вже дозволив запобігти кільком кібератакам на офіси американських вищих посадових осіб.

Одночасно в США триває активне виявлення та правове переслідування з боку держави осіб, які причетні до втручання у вибори, запроваджуються санкції проти іноземних держав  (в першу чергу РФ), організацій та окремих громадян. З цією метою в оперативному режимі внесені зміни в національну нормативно-правову базу. В даному контексті заслуговує уваги розширення можливостей для спецслужб та збройних сил США щодо дій в кіберпросторі, включаючи  надання дозволу на проведення активних (по американській термінології – «наступальних») заходів впливу.

Щодо деяких наших реалій

Не є таємницею побоювання серед суспільства, що окрім вирішення завдання протидії зовнішньому втручанню під цим гаслом будуть реалізовані додаткові важелі підтримки кандидатів, які під час виборів зможуть використовувати в своїх інтересах певні державні ресурси. Не слід забувати, що ми живемо в країні з певними «традиціями» і «культурою» політичного процесу. Цілком вірогідно очікувати використання цієї теми в форматі «сірих» та «чорних» технологій в інтересах власного рейтингу. Що лише добавить чергову порцію бруду в кампанію.

Відповідні можливості держави з одного боку є досить потужними. З іншого боку – можуть бути нівельовані через об’єктивно невисокий рівень довіри суспільства до діяльності органів влади в чутливих сферах (до речі, це реалії не лише України, а є досить поширеним явищем в західних країнах). При цьому прошу не плутати дві різі речі. З одного боку – є досить висока довіра до низки державних інституцій (армія, інші силові структури) в контексті відбиття зовнішньої агресії. З іншого – довіра до діяльності держави, в першу чергу спецслужб, в такій чутливій сфері як реалізація права громадян обирати та бути обраними в органи влади.

Тому питання полягає в пошуку та реалізації саме таких кроків держструктур з протидії зовнішньому втручанню, які одночасно забезпечують їх ефективність, довіру до їх змісту та виконавців, а також можливість контролю з боку суспільства. Ми розуміємо що держава опинилася в досить важкій ситуації вибору і від неї вимагається певна ініціатива, готовність до нестандартних рішень, довіра до структур громадянського суспільства та залучення альтернативних ресурсів і можливостей, які мінімізують зовнішній вплив на вибори.

На мою думку, «прапор» захисту держави від зовнішнього втручання у вибори мають підхопити громадські організації та незалежні ЗМІ. Обґрунтування дуже просте - якщо ініціатором та/або виконавцем чутливого проекту виступає лише держава – рівень довіри буде як описано вище. Коли аналогічний проект бере на себе громадянське суспільство, будь-які незалежні від влади/олігархів структури – рівень довіри і підтримки до проекту зростає суттєво і в деяких випадках в кілька разів.

В даному контексті заслуговує уваги ідея започаткування в форматі державно-приватного партнерства Інформаційного центру з протидії зовнішньому втручанню у вибори як головного координуючого органу на рівні держави для реалізації антикризових та кризових комунікацій. Вибачте, але прогнози щодо напруженості виборчих кампаній 2019 року та їх впливу на суспільно-політичну обстановку дозволяють говорити про формат фактично кризового стану.

В основу наведеного може бути покладено досить позитивний досвід функціонування Інформаційного центру при РНБО України в 2014 році. До роботі у його складі були залучені (у т.ч. в неформальному форматі) представники ЗМІ, громадських організацій, органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з інформаційним простором, складових сектору безпеки та оборони України, провідні українські фахівці в сфері інформування громадськості та інформаційної протидії. В щоденному режимі ми вивчали результати моніторингу інформаційного простору навколо подій в Україні; розробляли рекомендації щодо реалізації з боку держави стратегії “Єдиного голосу”  (“One Voice Strategy”), визначали доцільні наративи та меседжи щодо висвітлення поточних подій; здійснювали координацію роботи держструктур щодо інформаційного простору (в частині інформування суспільства та комунікаційного супроводження діяльності органів влади, забезпечення реалізації прав громадян на інформацію, протидії російській інформаційній агресії). Підкреслю, що складовими чинниками успішного функціонування ІЦ при РНБО України стало залучення до участі в його роботі представників громадянського суспільства, провідних ЗМІ та незалежних експертів при одночасній особистій участі перших осіб Апарату РНБО України і органів влади.

Серед інших рекомендацій слід зазначити необхідність комунікації між цивілізованими учасниками майбутніх виборчих перегонів. Розумію, що ця ідея знаходиться на межі ілюзії. Але всіх проукраїнських кандидатів об’єднує одна річ – вони в одному «човні», який буде розхитувати Росія в інтересах «своїх» кандидатів. Або іншими словами – грати «на пониження» рейтингів (довіри, підтримки тощо). Очевидно, що в форматах роботи спецслужб та по законам жанру «чорних» технологій. Фейки, пошук компроматів, провокації, просто бруд – перелік майже невичерпний. Проукраїнським кандидатам протистояти самотужки пропагандистській машині Росії практично неможливо. Щоб їх не «з’їли» поодинці – існує простий за замислом, але важкий для виконання спосіб. Мова йде про можливість певної координації між кандидатами і їх штабами. Оскільки всі вони одна ціль. Тобто ніхто не припиняє змагань між собою (хочеться сподіватися та бажати, що чесних), але проти спільного ворога може бути вибудована спільна комунікація з власними цільовими аудиторіями. Розумію скепсис читачів. Що ж, тоді запропонуйте інший реальний вихід.

Низка громадських організацій та незалежних експертів нещодавно завершили проведення аналітичного дослідження щодо протидії російській інформаційні агресії. Значна його частина присвячена питанням інформаційної складової безпечного проведення виборів в Україні. Ознайомитись із цією роботою можна тут: https://ukraineworld.org/ua/articles/infowars/hydra?fbclid=IwAR21Ct1rWiYXJ6fLKnLs_AIPx8sKlIVjjlOH6J6B-pUcpTJCQHRBgFHkbd8

Джерело: https://m.censor.net.ua/blogs/3098011/nformatsyiniyi_front_ta_vibori?fbc...