У новому випуску програми "Євроінтеграторів" з Тетяною Поповою Бенжамін Моро – заступник Глави Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, і Артем Шевченко – керівник департаменту комунікацій МВС України розповіли про порушення під час передвиборчої кампанії і резонансних розслідуваннях.
- ПОПОВА: Бенжамін, перше питання до вас. Як ви оцінюєте президентські вибори в Україні? Як вони пройшли?
- МОРО: Як ви знаєте, Моніторингова місія ООН з прав людини була запрошена українським урядом в 2014 році, і ми спостерігаємо за ситуацією з правами людини по всій території України, включно з Кримом і в зоні збройного конфлікту, по обидва боки лінії зіткнення.
Ми не робимо спостережень і звітів по виборам, є такі організації, як Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, які дуже кваліфіковані з цих питань. Ми також здійснюємо моніторинг всіх аспектів цивільного простору, тобто свободи слова, свободи об'єднань і свободи мирних зібрань. Отже, в цьому контексті, в нашому останньому квартальному звіті ми робимо висновок, що президентські вибори були інклюзивними, мирними і в значній мірі конкурентними.
Ми відзначили, що відбувся демократичний перехід влади, що є дуже позитивним.
- ПОПОВА: А скільки було порушень зафіксовано все-таки? Вони ж були?
- ШЕВЧЕНКО: Дуже багато, кримінальні виробництва, там рахунок йде на сотні. Але оскільки кримінальний процес має свою протяжність, скажімо так, то результат з'явиться згодом. Скажімо, найбільший результат на президентських виборах – це підозра міському голові одного з райцентрів в Київській області – так, це не місто-мільйонник, але це місто-супутник Києва – за підкуп виборців, а також ще дві статті кримінального кодексу. Пред'явлено підозра, судом він відсторонений від посади, йому заборонено виконувати обов'язки мера міста. Це все за результатами розслідування кримінального провадження.
Але попереду ще суди, тому давайте не будемо робити передчасних висновків. Але, з точки зору превенції, я вважаю, що Нацполіція і МВС спрацювали дуже добре. Це наше гасло, ми такими попереджувальними кроками, якщо хочете, психологічними кроками, показали на президентських виборах, що підкупу не буде, всі порушення будуть зафіксовані, прийняті відповідні рішення по реєстрації, з розслідування, і при наявності певних доказів доведені до суду.
Між іншим, хотів би нагадати, з точки зору превентивності, з точки зору профілактики, в Одеській області перший вирок реального змісту під вартою за підкуп виборців – 5 років 6 місяців. Ще на виборах в об'єднаній територіальній громаді в позаминулому році зараз розглядається в апеляції. Це буде цікаво, чи втримається цей вирок – утримання під вартою жінки, яка підкуповувала виборців в апеляційній інстанції. Якщо встоїть – це буде прецедент.
- ПОПОВА: Скільки правоохоронців забезпечували порядок? Ви співпрацюєте якось з цивільними організаціями в цьому напрямку?
- ШЕВЧЕНКО: Так, у нас дуже тісна співпраця з Громадянською мережею "ОПОРА", яка спеціалізується на виборах і дотриманні, скажімо так, букви закону у виборчих кампаніях – президентських, місцевих і парламентських. У нас є чітке взаєморозуміння з ними і тісна співпраця – воно досить-таки ефективні. Вони це оцінюють як одна з провідних громадських організацій в цій сфері, яка спеціалізується саме на виборах. Також партнери наші це оцінюють – вони вчать наших поліцейських, дають методичні рекомендації, методичні посібники, в залежності від кампанії. Ми також тренуємо свій особовий склад, поліцейських, гвардійців, як реагувати, як читати закон, як розуміти закон, як не помилятися в нормах закону.
Причому закон же різний, президентські вибори – один, парламентські – другий, місцеві вибори – третій. Але, в принципі, всюди МВС є головним органом із забезпечення правопорядку і розслідування кримінальних проваджень, безумовно, з процесуальним керівництвом прокуратури. Сил вистачає, це практично всі наявні сили в день голосування, всі можливі сили нашої правоохоронної системи, а також залучаються курсанти наших вищих навчальних закладів.
- ПОПОВА: А скільки працювало на президентських виборах?
- ШЕВЧЕНКО: Ми оцінювали десь цифру в 130 тисяч осіб, але це все працівники системи – і поліцейські, і гвардійці, і рятувальники ДСНС, ну і прикордонники в своєму режимі на пунктах пропуску на державному кордоні та лінії розмежування з тимчасово непідконтрольними територіями.
- ПОПОВА: Чи відстежує і чи буде відслідковуватися агітаційна робота? Наскільки вона законна/незаконна?
- ШЕВЧЕНКО: Безумовно. Це те, що моніториться насамперед і найлегше, я б так сказав, тому що ті носії, ті обсяги, які є в публічному доступі – їх багато, але, в принципі, їх можна проаналізувати і порахувати. І дуже багато у нас адмінпротоколів (це поки адміністративна відповідальність у нашому законодавстві) було складено поліцією – порушення норм розміщення, розміщують не там, не скрізь можна, дуже мало хто знає, думають що можна всюди розміщувати, порушення випуску, порушення дня тиші.
Це все виборчі порушення, які підпадають під норми адміністративного кодексу, незважаючи на те, що законодавство прописує досить символічні покарання – 100 грн або 150 грн, або 300 грн, поліція все одно реагує, вона змушена реагувати, саме з точки зору превенції. Встановлюємо, хто розмістив, встановлюємо, чия конструкція, встановлюємо, хто розмістив без вихідних даних, виписуємо адміністративні протоколи, пред'являємо, йдемо в суд, суд стягує.
Незважаючи на, здавалося б, дріб'язковість таких правопорушень і масовий характер, так, їх багато, не масово, але багато, особливо на першому етапі президентської кампанії. Ми бачимо, що наші поліцейські засоби реагування дисциплінують учасників кампанії. Таких порушень стає все менше. Все більше учасників виборів розуміють – ласка, оплати все виключно з виборчого фонду, друк агітаційної продукції, розміщення виключно у спосіб, передбачений законодавством, не будь-де, із зазначенням вихідних даних, тиражу, відповідального за друк і т.д. Тобто поступово ми дисциплінуємо учасників нашої кампанії.
- ПОПОВА: Бенжамін, питання до вас, а скажіть – бачите ви, наскільки збережені права жителів окупованих територій? Чи мають вони вільний доступ до голосування?
- МОРО: Влада ввела правову процедуру, яка дозволяє через зміну місця голосування, проголосувати на президентських виборах людям з обох сторін лінії зіткнення. Таким чином, щоб люди, які живуть на території, контрольованій самопроголошеної "Донецької народною республікою" і самопроголошеної "Луганської народною республікою", мали можливість віддати свої голоси на першому і другому турі виборів. Але головна проблема для людей полягала в тому, що для того, щоб проголосувати, перш за все, вони повинні приїхати на підконтрольну територію України, щоб зареєструватися на перший тур президентських виборів, потім необхідно приїхати вдруге перед другим туром, і ще два рази, щоб проголосувати в ці два дні голосування.
Тобто люди, які живуть по іншу сторону лінії зіткнення, повинні були перетнути її чотири рази. Складність полягає в тому, що, як ви знаєте, свобода пересування дуже обмежена. Перетин лінії зіткнення займає від двох до 12 годин на вкрай складних умовах: довгі черги, небезпека. Крім того, це дорого. Ви повинні заплатити за транспорт, який перевозить вас через лінію дотику. Також ви бачили на вихідних, що президент нещодавно відвідав Станицю Луганську, де міст залишається зруйнованим вже більше 4-х років. Люди переходять його в жахливих умовах, і більшість з них – похилого віку. Їм вкрай складно проходити через цей міст, щоб піти і проголосувати.
Наші команди, зокрема, перебували на КПВВ, в дні першого і другого туру, щоб побачити, чи поїдуть люди голосувати.
Ми побачили, що, на жаль, дуже мало людей з самопроголошених "республік" перетинали в ці дні лінію дотику. Отже, хочу підкреслити, що головна проблема була не в законодавстві (зі зміни місця голосування - Ред.). Існуюча процедура – працює. Проблема в обмеженій свободу пересування.
- ПОПОВА: Я чула, що є якісь навіть кандидати в депутати, і вони будуть пробувати привозити виборців. Як ви будете до цього ставитися?
- ШЕВЧЕНКО: Ми будемо діяти виключно в рамках чинного законодавства. Якщо воно дозволяє голосувати громадянам України на наших виборах, які тимчасово проживають на непідконтрольних територіях або періодично перетинають лінію розмежування, то, значить, це рішення закону, що це можна робити.
Інша справа, що не можна порушувати закон при цьому, і поліція навіть на тих округах, і на тих ділянках, які будуть уздовж лінії розмежування, буде чітко стежити за дотриманням закону, протидіяти порушенням, як дрібним, скажімо, адміністративним під час агітації, так і істотним, якщо, не дай Бог, хтось буде зривати вибори, або в будь-який інший спосіб намагатися спотворити волю виборця. Тобто все, що буде заважати законному вільному голосуванню – поліція буде реагувати, призупиняти, по-перше, правопорушення, потім залучати до відповідальності. Якщо ж голосування на цих дільницях, або на цих округах, які вздовж лінії розмежування, буде проходити відповідно до закону, там є окружні комісії, члени окружних комісій, то, відповідно, поліція буде просто спостерігати і стежити за правопорядком.
- ПОПОВА: Якщо можна, розкажи, яким чином зараз йде підготовка до виборів, і що саме вже зареєстровано?
- ШЕВЧЕНКО: Всього у нас зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень 2559 звернень щодо порушень кампанії, вони надходять різними способами. За цими зверненнями відкрито 101 кримінальне провадження, тобто відомості, внесені до реєстру досудових розслідувань, за останню добу – 5, складений 551 адміністративний протокол, в добу, ви бачите, 60 адмінпротоколів складено, 5 зареєстровано кримінальних проваджень, і в цілому 175 таких сигналів , дзвінків, звернень отримано. Це на липень, на вівторок (09.07.2019).
Це події з розбивкою по регіонах, з цих 2559 звернень, скільки в якому регіоні, і щодо яких подій. Бачимо, що найбільше таких повідомлень про незаконну агітацію, підкупу виборців, перешкоджання здійсненню виборчого права – 61, ну і розбивка по регіонах.
- ПОПОВА: І Київ лідирує, я так розумію?
- ШЕВЧЕНКО: Київ, безумовно – 253, Харківщина – 224, Запоріжжя – 219. Це пов'язано з тим, що це густонаселені регіони, і там йде активна боротьба, але також в інших регіонах є такі повідомлення.
Тепер ми бачимо, що ці повідомлення трансформуються в певні кримінальні виробництва. На 7-й годині ранку ми бачимо, що 101 кримінальне провадження зареєстровано, з розбивкою по регіонах, в якому регіоні скільки, і з розбивкою за статтями кримінального кодексу України. Бачимо, що найбільше – 53 кримінальних виробництва – зареєстровано по 157-й статті Кримінального кодексу "Перешкоджання здійсненню виборчого права", 26 – ст. 160 "Підкуп виборців", 16 – така загальнокримінальної стаття "Хуліганство", але пов'язано з виборами, 2 – ст. 185 "Крадіжка" і також інші по порядку ...
- ПОПОВА: Ми бачимо, що є про журналістів також ст. 345.
- ШЕВЧЕНКО: Є ст. 345-1 "Погроза або насильство щодо журналіста", одна така реєстрація. Тобто всі ці виробництва будуть розслідувані, і сподіваємося, якщо не все, то багато хто з них, або, по крайней мере, якийсь питома вага дійде до суду, до обвинувальних актів.
А це цифра більша, яка показує адміністративні протоколи, тобто у виборчому процесі дуже багато описуються саме норми адміністративного кодексу, це дрібні порушення, які не передбачають кримінальної відповідальності.
- ПОПОВА: Я тобі, до речі, скажу, що за незаконну агітацію, наприклад, в Латвії, штрафи сягають мільйонів євро.
- ШЕВЧЕНКО: Це, будь ласка, до законодавців. Якщо законодавець напише хоч 20 млн, але якщо в законодавстві прописана така норма, то застосовуємо тільки її.
- ПОПОВА: 300 гривень – це зовсім смішно, ти розумієш.
- ШЕВЧЕНКО: Я приблизно кажу, але дивіться, приблизно 444 протоколів складено за ст. 212-13 "Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять вихідних даних". Що, на це не треба реагувати?
- ПОПОВА: Треба, треба.
- ШЕВЧЕНКО: Навіть якщо це смішний штраф. Треба. 444 протоколів складено такі. Або "Порушення порядку розміщення" – 59 протоколів, агітматеріалів, в тому числі реклама або розміщення їх в непристосованих місцях. Також треба вчити учасників виборчого процесу, агітаторів, членів команд, це можна робити тільки таким чином, тільки в спеціально пристосованих для цього місцях, конструкціях і т.д. Це все дисциплінує, і дисциплінує, ми сподіваємося, і виборців, і учасників. Не забувайте, що на парламентських виборах у нас в кілька разів більше учасників. Якщо на президентських у нас було 44 учасники – кандидата, з командами, з групами, то зараз у нас тільки кандидатів, здається, більше 5000. 5600 або 5800 в загальному, і за списками, і по округах. Тому, звичайно, масив цих цифр у нас буде більше.
- ПОПОВА: За першу половину 2019 року зафіксовано 36 випадків нападів на журналістів різного характеру, в червні – 6, в травні – 7, по місяцях ви можете бачити. Це трохи менше, ніж в минулому році, але все одно кількість досить високо. Як ООН на це реагує?
- МОРО: Дійсно, Моніторингова місія ООН з прав людини здійснює моніторинг того, що ми називаємо громадянським простором, тобто це право на свободу мирних зібрань, свободу об'єднань, свободу слова. І це включає в себе також напади на журналістів. У березні цього року ми опублікували доповідь про громадянське просторі і фундаментальні свободи напередодні виборів – я приніс екземпляр, і він також є на веб-сайті. Це публічна доповідь, в якому задокументовані всі проблеми, які ми визначили. Робота моніторингової місії ООН з прав людини полягає в тому, щоб документувати порушення і формулювати рекомендації національним зацікавленим сторонам.
Ми публічно повідомляємо про ситуацію, але ми проводимо також регулярні зустрічі, наприклад, з Міністерством внутрішніх справ. І наші меседжі завжди чіткі. По-перше, коли є атаки проти журналістів, ми закликаємо владу публічно засуджувати це. По-друге, кожен випадок необхідно ретельно і своєчасно розслідувати, і винні мають бути притягнуті до відповідальності. Це має важливе значення, так як безкарність може привести до майбутніх атак. Це коло безкарності необхідно розірвати. Ми багато і відкрито говоримо про це з представниками влади.
- ПОПОВА: Що ви можете сказати на цю тему?
- ШЕВЧЕНКО: Я можу сказати, що період виборчих кампаній, а ми за півроку фактично маємо дві виборчі кампанії, навіть ще більше, якщо ми осінь ще візьмемо, коли був такий початковий період, як правило, активізуються журналістські ...
- ПОПОВА ... розслідування?
- ШЕВЧЕНКО: Не тільки розслідування. Журналістські взагалі освітлення поточної життя і поточної кампанії журналістами різними. Тобто, і кількість медіа стає більше, і кількість драматичних обговорень, публікацій, розслідувань, зіткнень інтересів, стає більше, безумовно. І ми пов'язуємо саме з активізацією виборчої кампанії, не скажу, що ... Ви сказали, зменшення – безумовно, якийсь кількісне зменшення є, але, в принципі, ця цифра 36, вона досить висока. У порівнянні з попередніми випадками вже менше, але все одно висока, значна.
Тому треба враховувати, що, напевно, частина з цих драматичних протизаконних дій пов'язана з журналістською активністю, продиктованої виборчою кампанією. Тим більше зараз багато хто з учасників виборчої кампанії створюють через нову медійну комунікаційну реальність – нові медіа, блогерство, соціальні мережі і більше навіть непрофесійну журналістську діяльність – ведуть штаби, кандидати, їх групи підтримки. Не виключаю, що, можливо, багато хто з цих випадків стосуються саме таких журналістів, можливо, непрофесійних і незареєстрованих, хоча не факт, що треба вимагати реєстрації у журналістів, але це в принципі реальність нашого часу. І, можливо, через політичні зіткнення ми бачимо таку досить високу, хоча і меншу цифру. Кожне з цих виробництв поліція розслідує.
- ПОПОВА: Скажи, а скільки приблизно те, що фіксує Національна спілка журналістів, звичайно, не всі справи реєструються, не завжди і самі журналісти пишуть заяви. А скільки реально доходить до суду?
- ШЕВЧЕНКО: Ось за 5 місяців цього року до суду передано обвинувальні акти у 6 кримінальних виробництвах за 8 кримінальних злочинів зазначеної категорії. За ст. 171 "Перешкоджання" – 4, по ст. 345 "Погроза" – 2, по ст. 347 "Пошкодження майна" – 2. Але це не означає, що ці виробництва були розпочаті саме в цей період. Тобто розслідування має певну протяжність, певну логіку, але поступово передаються до суду такі виробництва.
- ПОПОВА: Але, умовно кажучи, одна шоста приблизно у нас доходить до суду?
- ШЕВЧЕНКО: По-різному можна оцінювати, треба просто брати, з чим ми порівнюємо. Справи в суд передаються, розслідування завершуються, та, з великого масиву повідомлень частину, за погодженням з прокуратурою, закривається. Але це пов'язано з різними чинниками, в тому числі і тому, що іноді журналісти не хочуть співпрацювати зі слідством. Скажімо так, не вважають якусь шкоду, який вони отримали в результаті якогось там зіткнення.
- ПОПОВА: Або не готові витрачати на це весь час.
- ШЕВЧЕНКО: Не готові витрачати на це весь час. Можливо, це інцидент, який ви записали як напад, вони не вважають реальним злочином. Поконфліктувати на якийсь публічної акції і не хочуть потім це доводити в суді і переходити в статус постраждалих. Є ті, які співпрацюють з поліцією, дають свідчення, і справи такі передаються в суд. Скажімо, Ткача щодо перешкоджання його журналістській діяльності в аеропорту охоронцями одного з проросійських політиків, який зараз рветься до влади, передано до суду і має бути розглянуто. Але ми передали в суд, вибачте, в судах знаєте, яка ситуація, тобто динаміка розгляду таких виробництв в суді.
- ПОПОВА: На жаль, у нас за ці перші півроку одне вбивство. Вбивство Вадима Комарова. Що ви можете сказати про цю ситуацію?
- ШЕВЧЕНКО: Я можу сказати про цю ситуацію те, що вона розслідується по ст. 151, як особливо тяжкий злочин, умисне вбивство. Там є три версії, ми повідомляли про це. Версія, пов'язана з журналістською діяльністю, версія випадкового злочину, він міг стати жертвою якогось випадкового, непідготовленого злочину, і ще одна версія. Але, безумовно, в пріоритеті саме версія про те, що цей злочин пов'язаний з його журналістською діяльністю.
Якщо будуть зібрані докази, будуть свідчити про цей злочин, розслідування може бути докваліфіціровано або перекваліфікована. Власне, тут не в питаннях кваліфікації справу. Кваліфікація по 151, як умисне вбивство, дозволяє проводити весь необхідний комплекс оперативних слідчих розшукових заходів, включаючи негласні, для того, щоб знайти осіб, яким може бути пред'явлено підозру. Поки таких осіб немає, слідство працює.
- ПОПОВА: До речі, а як моніторингова місія контролює, моніторить цей випадок?
- МОРО: Дійсно. В першу чергу, ми і засмучені, і обурені загибеллю Вадима Комарова. Це – третій випадок загибелі журналіста з 2014 року. Перші два випадки – це Олесь Бузина і Павло Шеремет. Розслідування в одному випадку, і судовий розгляд в іншому – затягуються. Таким чином існує коло безкарності. Ми знову закликаємо розірвати це коло і притягнути винних до відповідальності. У справі Вадима Комарова, зараз підозрювані у цій справі ще не ідентифіковані. Ми сподіваємося, що вони будуть ідентифіковані, буде здійснено розслідування, і винні понесуть відповідальність. Ми спостерігаємо за цією справою, будемо звітувати про нього і будемо взаємодіяти з владою, в разі необхідності.
- ПОПОВА: До речі, а що зараз відбувається з розслідуванням щодо вбивства Шеремета? Тим більше, що було недавно заяву колишнього Генерального прокурора Шокіна про те, що він знає, хто вбив Шеремета, або хто замовив навіть Шеремета, і там блокується розслідування кимось з достатніми зв'язками і силами.
- ШЕВЧЕНКО: Це злочин розслідується Національною поліцією як особливо тяжкий злочин. Якщо хтось включаючи, колишнього Генерального прокурора, має якусь інформацію, яка допоможе його розкрити, я можу порадити тільки одне – звернутися в Національну поліцію. Думаю, що Національна поліція сама звернеться або вже звернувся до пана Шокіна з вимогою допитати його в якості свідка у цій справі, якщо він знає щось, чого може не знати слідство. Але слідство не поширює ніякої інформації з цього приводу, тому що, в принципі, всю можливу інформацію, яку слідство вважало за необхідне повідомити суспільству, ми зробили ще 8 лютого 2017, коли була велика прес-конференція, коли ми розкривали певні результати експертиз, вибухових пристроїв , транспортного засобу, потенційних підозрюваних, які потрапили в поле зору камер спостереження.
Але з тих пір наслідок, я просив би, щоб ви зрозуміли це, не дозволяє нікому, ні комунікаційним офіцерам, ні іншим працівникам систем нацполіціі, тим більше тим, які не мають доступу до матеріалів справи, поширювати будь-яку інформацію з цього приводу. Якщо воно вважатиме за потрібне це зробити, я переконаний, воно це зробить дуже швидко. Ми як комунікаціонщікі забезпечимо дуже швидке проведення якогось публічного заходу чи поширення якоїсь конкретної інформації. Але зараз ситуація така – слідство працює, і цей злочин розслідувати нелегко, особливо з огляду на те, що потерпілий є громадянином Російської Федерації, і перед смертю мав численні контакти на території країни-агресора, які, на думку слідства, мають істотне значення для слідства, але не можуть бути досліджені поки в тій повній мірі, яку слідство хотіло.
- ПОПОВА: Скажи, а чому, на твій погляд, Олена Притула, ще в минулому році, здається, вона зверталася до Генерального прокурора про перекваліфікацію справи на терористичний акт і передачу слідства в СБУ від вас?
- ШЕВЧЕНКО: Це питання в офіс Генерального прокурора, не до мене.
- ПОПОВА: Вони не перекваліфікували?
- ШЕВЧЕНКО: Вона звернулася не в МВС, не в Національну поліцію, вона звернулася в прокуратуру. Логічно запитати у неї, яку відповідь вона отримала в прокуратурі, яка логіка того чи іншого відповіді. Я за інший орган не можу відповісти. Знаю, що доручення Генеральної прокуратури – розслідувати цей особливо тяжкий злочин органом Національної поліції України, і Головне слідче управління розслідує цю кримінальну виробництво. Безумовно у співпраці з іншими правоохоронними органами і спецслужбами в тому сегменті, в якому ця співпраця можливо за нормами КПК під процесуальним керівництвом прокуратури, безумовно.
- ПОПОВА: Програма вийде прямо перед виборами, і ось приклад програми "Схеми", в яких майже постійно потрапляють як мінімум ситуації по 171-й статті або більше. Ось у них був напад, причому, здається, навіть це був представник влади, який напав на них в Київській області. Що ти можеш порадити журналістам, що робити, щоб, по-перше, справи все ж розслідувалися і доводилися до кінцевого результату, по-друге, щоб нападів ставало менше?
- ШЕВЧЕНКО: Співпрацювати з поліцією, як зробив Ткач, коли їм перешкоджали знімати в аеропорту, все задокументовано на відео, заяви в поліцію, співпраця з поліцією, показання в поліції, підтвердження доказів своїх колег, операторів, журналістів, які є під час здійснення цього правопорушення, співпраця з поліцією, і справа доводиться до суду. Треба розуміти, що вони сповідують стиль активної расследовательской журналістики. Вони заходять в приміщення, кабінети до чиновників, не тоді, коли їх запрошують, а тоді, коли вони вважають за потрібне і необхідне їм це робити. Психологічно це провокує як мінімум невдоволення, як максимум – конфлікти. Побажати їм цього не робити я не можу, тому що це один з творчих прийомів репортерства в цьому жанрі. Інша справа – розраховувати на те, що це може викликати не невдоволення, а якусь симпатію, що будуть зустрічати з квітами...
- ПОПОВА: А ми сподіваємося, що рано чи пізно так буде відбуватися, як мінімум не битимуть.
- ШЕВЧЕНКО: ... розстеляти доріжки килимові. Теж, безумовно, не можна бити, безумовно, не можна перешкоджати, безумовно, не можна смикати, безумовно, не можна шкодити техніку і таке інше. Але сам стиль расследовательской журналістики ось в такому хорошому журналістському сенсі цього слова наполегливої роботи і заходів до чиновників, безумовно, провокує як мінімум невдоволення цих чиновників. Але якщо це невдоволення перетинає кордон і перетворюється в рукоприкладство або якусь перешкоду – співпрацюйте з поліцією. Поліція буде притягати до відповідальності таких правопорушників.
- ПОПОВА: Ще одна справа, яка стосується Міністерства внутрішніх справ, але в зворотному напрямку – нацгвардійця Віталія Марківа, заарештованого в Італії. І я знаю, що ти особисто також їздив на суд, і їздив туди Міністр внутрішніх справ. Розкажи, що там зараз відбувається?
- ШЕВЧЕНКО: Нацгвардійця Марківа притягають до відповідальності незаконно, необґрунтовано, звинувачуючи його в причетності, не в убивстві, а в причетності, це суттєво, до вбивства. Оскільки саме звинувачення визнає, що прямих доказів того, що саме ця людина убив журналіста Роккеллі 24 травня 2014 на поле бою в Слов'янську, немає. Його звинувачують в причетності, в тому, що він причетний до підрозділу, або до тієї частини, або до інших осіб, в результаті дій яких загинув репортер Роккеллі і його російський Фіксер, перекладач і продюсер Андрій Миронов. Захист доводила це, і за допомогою свідків, товаришів по службі Марківа, які були з ним на полі бою, і командира, який командував безпосередньо цим підрозділом, і старшого командира в зоні АТО від національної гвардії Миколи Балана, нинішнього командувача, про те, що він виконував законну військову службу за чітким наказом і за чіткими бойовими розпорядженнями національної гвардії в складі сил антитерористичної операції, законно там знаходився, законно ніс службу захисту стратегічного об'єкта на горі Карачун, а саме телекомунікацій ційної телеретрансляціонной телевежі.
Це прописано в законних завданнях для національної гвардії. І перебував на тій позиції, виконував ті дії, які, на думку захисту і на думку його свідків, не могли привести до загибелі репортера Роккеллі, який, як це підтверджував колишній посол, знаходився в зоні бойових дій, незважаючи на рекомендацію Посла Італії не робити цього, незважаючи на всі застереження, що це небезпечне поле бою, фактично знаходився на боці сепаратистів, тобто в зоні, де ведуться бойові дії і в, по суті, бойових порядках сепаратистів, був поруч з ними, і який став жертвою вогню, між іншим, невідомого про ня, тому що навіть експертиза не встановила, в результаті якого точно снаряда, або заряду, або кулі загинув репортер Роккеллі. Припускають, що це мінометна міна. І захист доводив все, що Марків і підрозділ його не мали таким озброєнням, не застосовував його і не міг давати цілевказівки підрозділам іншим на застосування цієї зброї, оскільки мав невеликий ранг і невелику посаду. Він був звичайним стрільцем, який чергував на позиції, ніс службу по охороні цього об'єкту.
Ми вважаємо, що вся історія Марківа – це історія безумовно спровокована певними проросійськими силами в Європі в цілому і в самій Італії зокрема, які дуже активні і дуже ефективні в своїй цієї інформаційної гібридної війні, і які використовували його приїзд до своїх батьків (перший, між іншим, приїзд з тих пір, як він покинув Італію, де жив, навчався і працював з 11 або 12 років, так як у нього мама звідти) проти нашої країни для такої великої інформаційно-психологічної спецоперації, в якій є звинувачення Віталія Ма Ківа в злочині проти репортера. На жаль, репортери, які відвідують поле бою і знаходяться безпосередньо в бойових порядках сторін зіткнення, в даному випадку в законній регулярної армії, а він був на боці незаконних бойовиків проросійських терористів Гиркин, можуть потрапити під вогонь. Чий це вогонь? В даному випадку слідство вважає, що це був вогонь з української сторони, на підставі свідчень тих осіб, які були з Роккеллі. Захист, свідки захисту і товариші по службі Марківа стверджують, що він не міг бути джерелом того вогню, який убив Роккеллі. А бойовики навпаки і мали такі різновиди зброї, і їх активно застосовували.
- ПОПОВА: А коли його заарештували?
- ШЕВЧЕНКО: Його затримали в останній день червня 2017 року Болоньї, коли він приїхав на побачення з матір'ю.
- ПОПОВА: А ти розумієш, в якій взагалі момент з'явився цей наратив, що українські військові, або українці, стріляють по журналістах, роблять щось погане проти іноземних журналістів? В який момент це було масово зроблено?
- ШЕВЧЕНКО: В момент тимчасової? 2016 -2017 роки?
- ПОПОВА: Ні-ні, це дійсно дуже просто – після публікації списків журналістів іноземних, яких звинувачували в роботі з терористичними угрупованнями.
- ШЕВЧЕНКО: Не готовий зараз це оцінювати. Можливо, і є якийсь зв'язок, можливо немає ніякого зв'язку, але, за великим рахунком, у нас під час усіх 5 років війни в Донбасі, ось я намагаюся згадати, скільки журналістів загинули на полі бою, як особи, що висвітлювали конфлікт. Ось я згадав Роккеллі з Мироновим, я згадав російських репортерів в Металісті, за що судили потім, між іншим, Надію Савченко. І я згадав одного з репортерів Донецьку, який став жертвою випадкового вогню під час штурму нацгвардейськой частини, і потім фотографа з української газети "Сегодня", який загинув від ворожої міни в Пісках.
- ПОПОВА: Там ще був один військовий журналіст Лабуткіна, загиблий в Дебальцеве.
- ШЕВЧЕНКО: Безумовно, але він був військовослужбовцем. Він ніс службу зі зброєю в руках, як військовий репортер, як частина, сила того прикомандированого до штабу. Тобто він був військовим фактично комбатантів, хоча і з комунікаційної функцією. На жаль, жоден конфлікт, а тим більше війна такої інтенсивності, яку розв'язала Росія, не обходиться без і цивільних жертв, і жертв серед медійників. І за це несе відповідальність країна-агресор Російська Федерація, безумовно.
Джерело та відео за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/mvs-virok-natsgvardijtsyu-markivu-sprava-ruk-prorosijskih-sil.htm